Дитяча література

1.Майк Йогансен - поет, вчений, педагог, інтелігент нової формації. 
2.Запеклий мандрівник, тонкий знавець природи, майстер художнього слова у царині дитячої літератури. 
3.Спостереження письменника над природою, над звичками звірів і птахів в оповіданнях „Кіт - чудило", „Собака, що лазив на дерево", „Як мурашки наїлися цукру", „Собака і вогонь", „Як окунь сам піймався", „Краби", „Вовки і верблюжата" та ін. 
“Розстріляне відродження”. Майк Йогансен | Ранок з Україною

1.Доробок письменника-гумориста для дітей.

2.Твори про колишнє та сучасне навчання школярів («Як ми колись учились, «Перший диктант», «Панська ялинка», «Великі ростіть», «Вдячний шпак»).

3.Створення «Мисливських усмішок» для дітей («Фазани» та ін.)
“Розстріляне відродження”. Остап Вишня | Ранок з Україною

1.П.Панч як дитячий письменник.

2.Сюжети, образи оповідань для дітей і про дітей «Три копійки», «Ранні сливи», «Він з нашої школи».

1.А.Малишко як дитячий письменник.

2.Ліричне змалювання природну поезіях «Соловейку - солов'ю», «Хвалилася птиця...», «Дощик», «Бабуня-трава», «Сніг».

3.Мелодійність вірша «Колискова».

1.Внесок В.Сосюри у розвиток дитячої літератури.

2.Огляд збірок для дітей: «Любіть Україну», «Осінь – Облітають квіти, обриває вітер», «Як не любить той край», «Для тебе зорі сяють». 

3.Художньо-естетичний аналіз творів, що вивчаються у початкових класах.
“Розстріляне відродження”. Володимир Сосюра | Ранок з Україною

1.Рильський Максим Тадейович  - поет, перекладач, публіцист, громадський діяч 

2.Пейзаж як засіб вираження стану душі ліричного героя у поезіях «Веснянка», «Білі мухи», «Травнева пісня», «Річка», «Дощик».

3.Поезії М.Рильського у підручниках початкової школи.
“Розстріляне відродження”. Максим Рильський | Ранок з Україною

1.П.Тичина як дитячий письменник. Ліричні твори «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків».

2.Казки для дітей («Івасик-Телесик», «Дударик»). Фольклорна основа казок.

3.Огляд віршів, що вивчаються в початковій школі.

1.С. Васильченко як дитячий письменник.

2.Відображення важкого становища дітей.

3.Оповідання «Дощ», «Мужицький ангел», "Басурмен".

4.Гумористичне оповідання «Свекор».

5.Твори для дітей з циклу «Крилаті слова» («Витрішки, «Неслухняний глечик»).

6.Художнє переосмислення нового життя в оповіданні «Приблуда».

7.Образ малого Тарасика (Шевченка) в оповіданні "В бур'янах".

1.Історичні умови розвитку дитячої літератури XX ст.

2.Традиції та новаторство української літератури для дітей у 20-30-ті роки. Суперечка навколо питання про казку.

3.Новаторство тематики, пошуки різних жанрів і стилів у творах для дітей.

4.Загальна характеристика періоду 30-х кінця 50-х років естетично-художнє значення дитячої літератури та суперечності, що у ній спостерігаються.

5.Загальна характеристика періоду 60-80-х років.

 

1.Видатний український поет, який жив і творив на поч. XX ст. у Львові.

2.Огляд збірки творів «Росте хлоп'я, мов кущ малини».

3.Поетичні твори про рідний край ("Що це є Батьківщина?"), красу природи ("Клени", "Весна", "Зима", "Ліс", "Ранній вітер", "Зелена Євангелія ").

1.Гнат Хоткевич - визначний український культурний діяч, письменник, бандурист.

2.Казка «Чи можна грошима загатити річку?»

3.Ознайомлення дітей з історією рідного краю посередництвом книги "Історія України" ("Україна і українці", "Найдревніші князі наші", "Школа").

1.Володимир Винниченко - письменник світового масштабу із складною і суперечливою долею.

2.Гостро сюжетні, яскраво-барвисті за свою художньою формою оповідання В.Винниченка про дітей «Федько-халамидник» «Кумедія з Костем».

3.Оповідання «Бабусин подарунок». Огляд оповідань збірки «Намисто».

4.Майстерне змалювання характерів дітей, їх психологічного стану в оповіданнях «Гей, хто в лісі, обізвися», «Віють вітри, віють буйні...».

1.Богдан Лепкий - поет, перекладач, критик.

2.Короткі біографічні відомості.

3.Поетичні твори-казки для дітей («Про діда, бабу і качечку кривеньку», «Про лиху мачуху, сирітку Катрусю, чорну кицьку...», «Про дідову дочку Марусю і бабину дочку Галюсю», «Казка про Ксеню і дванадцять місяців».

4.Різноманітність тематики поезій Б.Лепкого, що увійшли в коло дитячого читання («Рідні», «Батько і мама», «Веснянка»).

1.Життя і творчий шлях Олександра Олеся. „Абетка" для сина.

2.Живий струмінь ліризму, фонічна інструментовка, чарівна милозвучність -прикметні риси поезії для дітей („Ялинка", „Все навколо зеленіє", „Над колискою", „Веснянка", „Колискова", „Сон" та ін.).

3.Оригінальність казкових сюжетів („Грицеві курчата", „Водяничок", „Мисливець Хрін та його пси").

4.Своєрідність інтерпретації фольклорних мотивів у казці - п'єсі „Солом'яний бичок".
Олександр Олесь. Сон. Вірші для діточок

 

1.Леся Українка - українська письменниця, перекладач, культурний діяч

2. Різноманітна етична функція природи у віршах «Вишеньки», «На зеленому горбочку», «Літо краснеє минуло», «Тішся, дитино, поки маленька», «Вже сонечко в море сіда», «Тиша морська», «Мамо, іде вже зима». Близькість поезії «Місяць ясненький» до колискових пісень.

3.Поглиблення соціально-морального мотиву у казці «Лелія». Цікавий сюжет, гумористичні характеристики птахів у казці «Біда навчить». 

4.Літературна премія ім. Лесі Українки.

1.Зв'язок творчості М.Коцюбинського для дітей з його педагогічною діяльністю.

2.«Казки» - збірка коротких повчальних оповідань та казок («Про двох цапків», «Дві кізочки», «Десять робітників», «Івасик та Тарасик»). Науково-пізнавальний характер казки «Нюренберзьке яйце».

3.Оповідання, присвячені дітям: «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Образи дітей сільської та міської бідноти.

1.Дніпрова Чайка (Березіна Людмила Олексіївна) - педагог, письменник.

2.Оповідання «Краплі-мандрівниці», вірші «Осінь», «Весна», «Зима», естетична функція природи у них.

3.Створення за мотивами та образами народних казок лібретто опер «Коза-Дереза», «Пан Коцький» та ін.

1.Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер) як дитяча письменниця.

2.Тонкий ліризм у змалюванні рідної природи, прищеплення поваги до науки й освіти у віршах«Рідне гніздо», «Конвалія», «Моїй дитині», «Поспіши, дитино мила».

3.Показ матері як ангела-хранителя у творах «Сирітська думка», «Щаслив, хто рідну матір має».

1.Павло Грабовський - поет-громадянин.

2.Поезії, що розширили коло дитячого читання.

3.Доля дітей-сиріт у віршах «Сироти» («Дітки маленькі кликали маму...»), «Вийшла з хати стара мати», «Сироти» («Сердешні діти...»).

4.Вірші-звертання дидактичного характеру «До школи», «Панським діткам».

5.Вірші-мініатюри, що увійшли до циклу «Дріб'язочки», («Сонечко та дощик», «Щоглик», «Соловейко», «Веснянка», «Метеличок», «Зійшли сніги, шумить вода».