Михайло
Михайлович Пришвін - російський радянський письменник, автор творів про
природу, мисливських розповідей і творів для дітей.
Народився Михайло
Пришвін 4 лютого 1873 в родинному маєтку в Орловській губернії. Закінчив
Ризький політехнікум з дипломом інженера-землевпорядника, до 1905 р. працював
агрономом.
Перше оповідання
Пришвіна «Сашок» було опубліковане в 1906 р. За книгу подорожніх нарисів «В
краю неляканих птахів» (1907) був удостоєний звання дійсного члена
Імператорського географічного товариства і срібної медалі.
За підсумками
подальших подорожей Пришвіна від Скандинавії до Середньої Азії були написані
книги «За чарівним колобком» «Біля стін граду невидимого», «Славні бубни» і
«Чорний араб». У 1912-1914 рр.. виходить перша збірка творів Пришвіна в 3
томах.
Під час Першої
Світової війни Пришвін був військовим кореспондентом на фронті. До Жовтневої
революції Пришвін спочатку поставився вороже, був арештований за викривальні статті.
З 1925 р. жив в Переславлі-Заліському, написав книгу «Джерела Берендея», що стала
основою більш пізньої книги «Календар природи» (1935), а з 1926 по 1937 - в
Сергієвому. У 1927-1930 рр.. вийшло зібрання творів Пришвіна в семи томах з
передмовою Максима Горького. У 1940 р. опублікував поему в прозі «Фацелія».
У 1941 р. Пришвін
евакуювався а, в 1943 повернувся в Москву. У 1945 р. всього за один місяць
після Перемоги, написав повість-казку «Комора сонця», яка відразу ж отримала
премію на конкурсі на кращу дитячу книгу. В останні роки життя Пришвін працював
над підготовкою нового зібрання творів, яке вийшло в 6-ти томах, посмертно в
1956-1957 рр..
Помер Пришвін 16
січня 1954, похований в Москві.