Світ літератури

Повість Еліни Заржицької "Три сходинки голодомору"

adriana — Sun, 20 Nov 2016 12:49:08 GMT

Повість Еліни Заржицької "Три сходинки голодомору" - це твір про життя сільських дітей – Марічки і Петруся, яким у житті випало чимало важких випробовувань. Сходинками життя піднімаються вони до розуміння головних людських цінностей – чуйності, доброти, любові до рідної землі. Основний час, про який оповідується у повісті, – 1932-1933 роки.
Книга є першою спробою описати ті лихі події очима підлітків. Через призму поглядів головних героїв змальовано сприйняття благородних і ганебних вчинків дорослих односельців. $CUT$

Для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Сходинки до майбутнього

Автор рецензії: Наталія Дев’ятко

Наприкінці листопаду в Дніпропетровську презентували перше в Україні дитяче літературно-художнє видання, присвячене трагічним подіям 1932-1933 років – “Три сходинки голодомору” Еліни Заржицької, ілюстрації до якого зробили вихованці Дніпропетровського обласного дитячо-юнацького кіноцентру “Веснянка”.
Книга побачила світ завдяки підтримці Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Презентацію видання організували на виконання плану ГУОН ОДА по донесенню правди про геноцид українського народу до громадськості та міжнародної спільноти. Загалом, про штучний голод 1932-1933 років у нашій країні вже сказано і написано багато. Виконуючи Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо підтримки досліджень Голодомору 1932-1933 років в Україні”, тему цю порушують на всіх рівнях, ініціюються численні заходи – виставки художніх робіт, захист наукових праць, додаткові уроки в школах, семінари тощо. Діти збирають свідчення очевидців тих жахливих подій, беруть участь в історичних розвідках, допомагають літнім людям.
Але повість “Три сходинки голодомору” можливо перша книга про цей період, яка не оспівує народне горе, а дає надію і вказує шлях у майбутнє. Головні герої книги – Марічка і Петрусь – підлітки, яким довелося пережити жахливий голод. Але мета твору не у змалюванні жахіть того часу чи тавруванні винних, а в тому, що навіть у найскрутніших ситуаціях життя триває, не зосереджуючись лише на лиху. Навіть у ті голодні роки були співчуття, дружба, братерство, а люди намагалися залишитися людьми, підтримати один одного, і завдяки тому виживали. Це книга і про перше кохання юних героїв, і про перші втрати – могили рідних і друзів, і про усвідомлення себе і свого народу. Головні герої твору сильні і сміливі, хоча й водночас звичайні, вони справжні українці, які бережуть пам’ять свого роду і прагнуть бути гідними своїх пращурів. Так Марічка походить з козацького роду, її дідусь був священиком, мати – патріотка, хоч і не намагається подолати систему, але усіляко захищає і допомагає людям.
Може здатися дивним, що такий рід вцілів у радянські часи, але буває і не таке. Спогади повні ще більш неймовірних історій. І в тому одночасно диво і трагедія нашого українського народу, який вже стільки століть не може зробити вибір між хуторянським патріотизмом і козацьким лицарським духом. Такий вибір постає і перед усіма героями повісті Еліни Заржицької. І неймовірно, що зрозумілий цей вибір не лише дорослим читачам, але і школярам молодших класів, кому саме й адресовано цей твір.
Головні герої книги устоюють перед випробовуваннями і спокусами й обирають майбутнє, мріють про квітучу Україну, яку побудують, і вже літніми бачать становлення нашої держави. Інші ж обирають вигоду, служать системі, нищать односельців і зрештою гинуть якщо не фізично, то як особистості, бо у зраді самого себе неможливо жити повним життям. Вибір – певно головна ідея цього напрочуд глибокого твору для дітей. Тому й обкладинка, яка уособлює Україну, поділена навпіл: з одного боку мир, осяяний сонцем, з іншого – жахіття війн і смерті. Як наслідки людських вчинків.
І хоча Петрусь і Марічка – це збірні образи, але чомусь віриться, що вони існували насправді, бо як і в ті жахливі часи, так і зараз люди кохають і зраджують друзів, чинять зло і мріють про свободу, і роблять вибір, що веде чи у небуття, чи до майбутнього. А вибір кожної людини є частинкою вибору народу і формує його історичний шлях. Чи не це – розуміння себе і свідомий вибір – як ніколи, зараз потрібно нашій державі?
А твір Еліни Заржицької вчить розуміти добро і зло змалечку, розрізняти напівтони і причини людських дій, будить у дітей історичну пам’ять. Хотілося б побачити книгу “Три сходинки голодомору” не лише в Дніпропетровській області, а в усіх шкільних бібліотеках України.

Розстріляне відродження. Невідома історія письменників

adriana — Sat, 05 Nov 2016 14:25:36 GMT

TCH.ua підготував спецпроект, у якому публікує раніше засекречені документи КДБ. що стосуються українських письменників доби Розстріляного відродження.
Доба Розстріляного відродження — особлива сторінка в історії української літератури. Цей короткий період (1920-ті – початок 1930-х років) умістив таку кількість талановитих митців, зухвалих новаторських експериментів та безкомпромісних шедеврів, якої вистачило б на ціле сторіччя. $CUT$

Кожен із визначних діячів Розстріляного відродження відчув на собі репресивну машину тоталітарної системи. Біографія майже всіх митців цього покоління завершується словами "розстріляний", "загинув у засланні", "наклав на себе руки". А ті, кому вдалося вціліти, вже ніколи не змогли творити так само сміливо й самобутньо, як під час цих буремних років.

"Розстріляне відродження" — книга про тих, кого система зламала або знищила. Це не тільки прекрасні вірші та новели, які нікого не залишать байдужими, це пам'ять про геніальних людей, які не знали страху і у найтемніші часи мали сміливість говорити правду.

Михайль Семенко
Григорій Косинка
Євген Плужник
Остап Вишня
Микола Зеров

Нові легенди та казки Еліни Заржицької

adriana — Thu, 20 Oct 2016 18:10:59 GMT

У харківському видавництві «Талант» у серії «Читаю сам» вийшли книги дніпропетровської дитячої письменниці, члена НСПУ Еліни Заржицької. Чудова назва серії! А прочитавши книжки і намилувавшись самобутніми, просто живими малюнками художниці Олени Железняк і майстерною поліграфією, розумієш, що ці витвори видавництва, письменниці і художниці повинні зайняти достойне місце в скарбничках українського мистецтва. $CUT$

Книга «Легенди про козаків» вміщує шість пригодницьких оповідок «Бронзовий, срібний, золотий», «Як з’явилася червона калина», «Про жадібного парубка», «Про козачку Ганну, її дітей та святого Миколая», «Про Стешу – чорнооку козачку», «Легенда про трьох братів».

Книга «Як козак у морського царя служив» вміщує п’ять мудрих та по-народному простих, веселих та журливих, істинних та ви-гаданих казок і легенд: «Як козак у морського царя служив», «Про рибалку та русалку», «Сонячний чоловічок», «Про музиканта Звенигора», «Як козак пихатого пана провчив».

   Підкупає зі смаком продумана композиція книг: майже на кожній сторінці – питання для маленьких і дорослих читачів за змістом оповідань та обов’язкові виноски-роз’яснення будь-яких історичних подій і рідкісних українських слів. А чи запам’ятали читачі в оповідці «Як з’явилася червона калина» хто допомагав ворону з вороною збирати намистини? Автор дає підказку: треба вибрати одну з чотирьох відповідей – Мати Земля, Кулик, Вода чи Зоряні сестри. А чи знають читачі, де розташовані Нові Кодаки м. Дніпра, про які розповідає «Легенда про трьох братів»? Тож читайте цю оповідку! А чи знаєте, любі друзі, в які ігри грали юнаки та дівчата в давнину («Про Стешу – чорнооку козачку»)? Тут і «цурки-палки», і «піжмурки», і «сліпого Івана», і «попихача»! А в легенді «Як козак у морського ца-ря служив» – цікавинки про містечко Таромське, що на правому березі Дніпра (тоді – Таранський Ріг), де в глибинах Великої ріки моло-дий козак отримав від морського царя печатку, золотий черевик та срібну чарку. А чи всі Дніпрові пороги можете перелічити? Казка «Про рибалку та русалку» дає відповідь на це питання – їх було дев’ять: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненасите-цький, Вовнизький, Будильський, Лишній, Вільний. До сих пір вони зберігають таємниці козацьких історій про битви, перемоги, кохання… Тож читайте і будьте знаттєлюбними!

   Е. Заржицькій притаманні тяжіння до самобутності, до свого почерку, шукання свіжих творчих засобів, але автор обов’язково до-скіпається до історичної правди, навіть у фантастичних оповідях. Цікаві зміст, українські прислів’я та приказки роздмухують допитливість і юних читачів, і старшого покоління. Наприклад: «Історію цю розповів мені дід Пилип. Як розказав, то захрип» («Бронзовий, срібний, золотий»); «Невелика справа народитися багатим і вродливим, краще народитися щасливим» («Про жадібного парубка»); «Чи правда воно, чи брехня – не відаю. За що купив, за те й продаю» («Як козак пихатого пана провчив»); «І я на тому весіллі був. Юшку дірявою ложкою їв та горілку дірявою чаркою пив. Ой, і веселий же потім був!» («Про музиканта Звенигора»). А пригодницька оповідка «Сонячний чоловічок» взагалі закінчується оригінальними афоризмами: «Тут тобі і казочці кінець – пішли баби у танець, за ними дід шкультигає, голосно промовляє: „Діло йде до кінця, до весільного вінця. А ти, друже, Богу молись, а сам трудись, бо наша казочка скінчилася – справа завершилася“».

   Опісля вдумливого прочитання цих легенд відчувається патріотичний подих історії країни, де ми живемо, з’являються почуття єднання з корінням праотців і гордості за наш волелюбний народ, що буде жити вічно!

   Поліграфічно-видавничий дім «Талант» (м. Харків) повинен процвітати й надалі, випускаючи в світ такі книги, як «Легенди про козаків» та «Як козак у морського царя служив» дніпропетровської
дитячої письменниці Еліни Заржицької.

Тож успіху вам і Божої ласки!
Олена Швець-Васіна,
член Конгресу літераторів України

Міжнародна гра зі світової (української та зарубіжної) літератури «Sunflower»

adriana — Sun, 03 Jul 2016 13:46:08 GMT

Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури (УАВЗЛ) спільно з Творчим об`єднанням «Соняшник» просять Вас підтримати щойно започатковану Міжнародну гру зі світової (української та зарубіжної) літератури «Sunflower» та заохотити учнів 1-11 класів до участі в ній. $CUT$

Що конкретно дасть школярам участь у Міжнародній грі «Sunflower»?
З-поміж цілої низки обґрунтованих відповідей виділимо лише основні:
- Дозволить виявити і/або розвинути творчі здібності учнів.
- Сприятиме їхньому долученню до найвищих досягнень світової літератури й культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, вихованню естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, словом, формуватиме Людей Культури, і, зокрема, робитиме їх конкурентноспроможнішими в наш час напруженого інтелектуального змагання як цілих народів, так і окремих індивідів.
- Допоможе відпрацювати навички роботи із тестовими формами контролю їхніх навчальних досягнень, що необхідно для успішного складання ЗНО з метою вступу до ВНЗ, особливо на бюджетну форму навчання.

- Дасть шанс швидше визначитися з майбутнім фахом і навіть знайти випускникам шкіл потенційних роботодавців, оскільки до проведення Міжнародної гри «Sunflower» на її різних етапах долучене широке коло найкращих авторитетних вітчизняних і зарубіжних фахівців: освітян, науковців, письменників, перекладачів, дипломатів, менеджерів та ін.

....Як казали древні китайці, «навіть шлях довжиною цілих 1000 лі починається з першого кроку». Тож вирушаймо разом – сміливих супроводжує успіх! А дорогу підкаже «Sunflower», котрий завжди тягнеться до Сонця Світової Літератури....

З глибокою повагою та сподіванням на плідну співпрацю, завідувач кафедри світової літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, професор, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури Юрій Ковбасенко, директор Творчого об`єднання "Соняшник" Юрій Морщавка.

Докладніше

Всеукраїнський дитячий конкурс «У пошуках літературних талантів».

adriana — Wed, 24 Feb 2016 18:23:42 GMT

Національна спілка письменників України оголошує Всеукраїнський дитячий конкурс «У пошуках літературних талантів».

Конкурс оголошується в номінаціях «Поезія» і «Проза» з 1 січня до 1 червня 2016 року. $CUT$

До участі в конкурсі допускаються поетичні та прозові твори учасників, яким на момент оголошення висновків журі ще не виповнилось 18 років.

Церемонія вручення нагород відбудеться в музеї Лесі Українки в м. Новограді-Волинському Житомирської області 1 серпня 2016 року (на роковини смерті Лесі Українки).

Твори надсилаються за поштовою адресою:

Всеукраїнський дитячий конкурс «У пошуках літературних талантів»

вул. Банкова, 2, м. Київ,

Київська організація Національної спілки письменників України, 01601

або за електронною адресою: talant_novogradvolynsky@ukr.net

Кращі твори учасників конкурсу будуть надруковані в літературних газетах, журналах, на сайтах, видані в антологіях.

Положення про конкурс (завантажити)

Склад журі конкурсу (завантажити)

Джерело: http://pedpresa.ua/150059-u-poshukah-literaturnyh-talantiv-ogolosheno-vseukrayinskyj-dytyachyj-konkurs.html

Перша платформа краудпаблішингу в Україні

adriana — Wed, 14 Oct 2015 09:15:07 GMT

Нещодавно відбувся запуск першої української платформи краудпаблішингу (книговидання за кошти доброчинців) Komubook. Команда планує видати українські переклади творів Джозефа Конрада, Гантера Томпсона, Філіпа К. Діка, Вільяма Берроуза, Вірджинії Вулф та інших відомих письменників.$CUT$

Про це йдеться на сайті проекту Komubook.

«Гантер Томпсон та Філіп К. Дік, Вільям Берроуз і Генрі Міллер, Чарльз Буковські і Дуглас Коупленд, Александер Троччі та Маркіз де Сад, Джон Фаулз та Кен Кізі, як і багато інших – що об’єднує усіх цих письменників? З нашого погляду найсуттєвішим є те, що всі вони до сьогодні залишаються не перекладеними та не виданими українською мовою. Настав час це змінити!», – зазначили організатори проекту.

Проект Komubook юридично функціонує як ТОВ «Комубук» і має офіційне Свідоцтво видавця ДК №4860. Засновником і головним ідеологом проекту є Павло Швед. З Komubook співпрацюють відомі українські перекладачі Гєник Бєляков, Тарас Бойко, Андрій Рєпа, Наталка Сняданко та інші. Дизайн обкладинок розробляє український дизайнер Варвара Перехрест.

На платформі вже можна профінансувати першу хвилю книг.

Механізм дії платформи краудпаблішингу такий: організатори пропонують певну книгу і оцінюють вартість її видання, після чого оголошують збір коштів на неї (триватиме 1-2 місяці), а потому друкують наклад книги, який розсилають усім доброчинцям.

Якщо ж достатню суму не зберуть, то Komubook має право самостійно дофінансувати видання або ж повернути гроші учасникам.

«Проект націлено в першу чергу на видання художніх творів відомих зарубіжних авторів, які давно мали б стояти на полицях українських книгарень, але з тих чи інших причин ніхто з традиційних українських видавців за це не береться», – зазначили організатори.

Команда проекту Komubook також вказала, що обиратиме тільки найкращі твори культових авторів.

Вартість публікації організатори оцінюють від 45 до 90 тис. гривень. Команда вказала, що суму розраховують як сукупність усіх витрат, необхідних для видання певної книжки (авторські права, переклад, літературне редагування, верстка тощо) в розрахунку на 1000 примірників + 25% комісії видавництва (бухгалтерський супровід, банківська комісія, технічна підтримка онлайн-платформи та тощо).

«Ми завжди раді співпраці. Якщо ви перекладач або книжковий дизайнер, висилайте інформацію про себе зі зразками ваших перекладів/робіт. Ми обов’язково відповімо вам. Якщо ви хотіли б долучитися до Komubook на волонтерських засадах, стати співінвестором проекту або з питань будь-якої іншої співпраці, пишіть: kb@komubook.com.ua. Якщо ви журналіст або блогер, розкажіть про нас вашим читачам. Разом ми зможемо видати ще більше хороших книжок», – зазначає команда Komubook.

Як розповів Павло Швед виданню ain.ua, за перший рік команда планує видати до 20 книг, а пізніше на краудпаблішингову платформу планують запросити видавництва і дати можливість молодим авторам публікуватися завдяки Komubook.

Джерело: ЛітАкцент

Бібліотека Українського воїна

adriana — Tue, 13 Oct 2015 09:02:48 GMT

Цього року в рамках державної програми «Українська книга» Держкомтелерадіо започаткував серію «Бібліотека Українського воїна», яка “містить низку літературних та публіцистичних творів українських класиків та сучасних авторів, істориків, філософів. Усі тиражі книг відправлять у військові підрозділи, які беруть участь в АТО”, – повідомляє прес-служба комітету. $CUT$

Зокрема видавництва «Український письменник» та «Просвіта» готують до видання збірки громадянської лірики Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Бориса Грінченка, Юрія Липи, Остапа Вишні, Павла Глазового.

Також у серії «Бібліотека Українського воїна» побачать світ публіцистичні книги: Є. Гуцало «Ментальність орди або ж творення «Євразійського простору», Є. Маланюк «Крути: Народини нового українця», Микола Мельник «Україна і Крим в історичних взаєминах», Отаман Тарас Бульба–Боровець «Армія без держави», П. Полтава «Кто такие бандеровцы…», П. Штепа «Чужинці про москвинів», І. Ющук «Якщо ти українець…», Д. Донцов «Росія чи Європа?», І. Багряний «Чому я не хочу повертатися до СРСР?», А. Погрібний «Поясніть ще раз, хто є націоналіст», Ю. Мушкетик «Звідки і коли пішов український народ» та інші. Наклади цих та інших видань надійдуть до українських воїнів, що зі зброєю в руках захищають незалежність України.

Загальну редакцію серії «Бібліотека українського воїна» здійснив відомий шевченкознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України С.А. Гальченко. Вступні статті та матеріали до зазначених видань підготовлено відомими науковими співробітниками Київського університету імені Бориса Грінченка.

Джерело:ЛітАкцент

С.Алексієвич - лауреат Нобелівської премії з літератури у 2015 р.

adriana — Thu, 08 Oct 2015 08:50:33 GMT

Лауреатом Нобелівської премії з літератури стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич, автор досліджень «У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики» і «Чорнобильська молитва». $CUT$
У Шведській королівській академії наук оголосили, що премію, розміром близько 960 тисяч доларів, Алексієвич вручають за «її поліфонічні тексти, пам’ятку страждань і мужності у наш час».
Алексієвич народилася в Україні, в Івано-Франківську в 1948 році, згодом її родина переїхала до Білорусі. Від початку 2000-их Алексієвич живе в Західній Європі, пише свої твори російською мовою.
У цьому році вона отримала премію імені Капусцінського за «Час секонд хенд». У 2011 році її книгу «У війни не жіноче обличчя» також було удостоєно цієї нагороди.
В фаворити Нобелівської премії з літератури потрапила в 2013 році, коли вийшла її книга «Час секонд-хенд».

Церемонія вручення нагород відбудеться у грудні в Стокгольмі й Осло.

Про Алексієвич Світлану Олександрівну - матеріал з Вікіпедії

Прэс-канфэрэнцыя Сьвятланы Алексіевіч у Менску

Репортаж ТСН

Суспільні виразки довжиною в один день

adriana — Thu, 01 Oct 2015 09:07:18 GMT

Якщо ви не вірите, що в сьогоднішній українській літературі можливе поняття «критичний реалізм», тоді нова книжка Симора Гласенка «Фабрика», що з’явилася друком у видавництві «Смолоскип», саме для вас. $CUT$

Автор «Фабрики» – житомирський письменник, що ховається під дивним, але таким, що привертає увагу, псевдонімом Симор Гласенко. Він один із нещодавніх лауреатів літературної премії «Смолоскипа». А його повість змальовує один карколомний день у житті провінційного міста соковито пострадянської України. Цей день, разом із відступами й екскурсами, пов’язаними з причинами й наслідками різного роду подій, дозволяє показати чимало невеселих, але звичних для пересічного мешканця нашої країни реалій. До послуг читача тут є і міліціонер із корупційними, бандитськими, садистичними та іншими нахилами, що виявляється серед найважливіших людей міста, й абсолютно деградовані під впливом горілки родини, і всілякі «сірі» способи робити кар’єру, і шантаж, і особливості вітчизняної медичної системи, і спроби розвитку «корпоративної культури», й багато чого іншого.

Посеред міста, описаного Гласенком, височіє загадкова Фабрика, найкраще підприємство міста з жорстокою дисципліною, потрапити сюди працювати мріє ледь не кожен городянин. Одному з головних героїв пощастило прилаштуватися тут охоронцем. Але треба ж таке – в перший же день на його чергування випала справжня надзвичайна пригода: до паркану Фабрики прикувала себе старенька жінка, вона вимагає, щоб її звільненій з підприємства доньці до трудової книжки вписали м’якіше, ніж треба, формулювання звільнення. У спробах пошуку вирішення цієї «нештатної ситуації» охоронцю доводеться перетнутись із «сильними міста сього», хижаками й покидьками, які саме гуляють на дні народження найжахливішого серед собі подібних…

Книжку «Фабрика» не назвеш «проповіддю», але обвинувачувальний і публіцистичний пафос Симора Гласенка очевидний. Він безжально показує той дикий стан, у якому перебуває наше суспільство, особливо найпростіша та віддалена від найбільших міст його частина. Світ нескінченних моральних компромісів, пасивності, відданості рефлексам, де п’яні міліціонери носяться на автомобілі по вулицях, а збита ними дівчинка воліла б залишитися в лікарні, аби не потрапити знову додому, до жорстокого співмешканця матері.

Симор Гласенко не пропонує якогось конкретного виходу з ситуації, схем зміни суспільства та «негайної реформи людини», хоча всі вузли «Фабрики» наприкінці таки знаходять своє розв’язання, не позбавлене трагізму, однак явно оптимістичне. Мабуть, над тим, як зробити навколишнє життя цивілізованішим, повинен замислитися сам читач…

Олег Коцарев

Джерело: Друг читача

Крим в українській літературі

adriana — Sat, 15 Aug 2015 22:25:41 GMT

Запропонований курс з українського літературного кримознавства має на меті частково задовільнити інтерес і потребу викладачів у методичній літературі, водночас він розрахований на учнів і студентів вищих навчальних закладів, які вивчають вітчизняну літературу в контексті регіональної культурології, геопоетику. $CUT$ Він охоплює доробок письменників ХІХ і першої третини ХХ сторіч, життя й творчість яких тісно пов’язані з Південним берегом Криму. У матеріалі курсу подано маловідомі факти й проаналізовано окремі художні тексти. Слід підкреслити, що деякі з опублікованих матеріалів почерпнуто з архівів і музейних фондів Криму.

Питання й завдання, що подано в кінці кожного розділу, можуть стати стимулом до краєзнавчої пошукової роботи студентів і школярів.

Дібраний матеріал сприятиме усвідомленню глибоких зв’язків між українською культурою й письменством і кримською землею.

СТРУКТУРА КУРСУ:
Вступ

Автор цього курсу: Щекун Андрій — голова громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім», український філолог. 2 березня 2014 року в Криму для захисту інтересів місцевих етнічних українців створив Всекримську Українську Раду, до складу якої ввійшло кілька громадських організацій.

Джерело: http://educrimea.org/kurs-krim-v-ukra%D1%97nskij-literaturi/