Життя, як річку, не перейдеш вбрід.
Та, певно, в ньому і немає броду.
Заходь по груди у студену воду,
Пливи, пливи, пливи десятки літ! 
  Не уникай в путі круговороту -
  Хай руки загартуються твої,
  Бо доведеться плавати і проти,
  І впоперек стрімкої течії.
Коли ж попадеш в смугу теплих течій,
Коли душа розніжиться без меж,
Ослабнуть руки і отерпнуть плечі,
І вже навряд чи далі попливеш.
  Зануриш серце у блаженну втому,
  Запрагнеш тільки затишку... О, ні!
  Як жити, зачепившись на мілкому,
  То краще потонуть на глибині.