«Історії талановитих людей» – нова книжка літературного оглядача та культурного менеджера Ірини Славінської. Головними героями книги є 11 особистостей та їхні життєві історії: Юрiй Андрухович, Катерина Ботанова, Ольга Герасим’юк, Лариса Денисенко, Ірена Карпа, Андрiй Куликов, Іван Леньо, Сергiй Лещенко, Юрiй Макаров, Мар’яна Садовська, Наталка Сняданко.
Історії талановитих людей / укладачка І. Славінська. – К. : БрайтСтарПаблішинг, 2014. – 136 с.
Оповіді про успіх, поразки, пошук себе були написані авторкою на основі інтерв’ю з героями. Усіх учасників «пригоди» об’єднує декілька важливих, на мій погляд, фактів, – усі вони є українцями та представниками творчих професій – письменниками, журналістами, музикантами. Ні для кого не є секретом, працювати в сфері культури в Україні, забезпечувати себе, родину, залишатися чесним із собою та світом, м’яко кажучи, досить важко. Тож це також історії про те, як бути собою, та виборювати своє місце під сонцем, і не зраджувати «сродній праці».Найцікавішими для мене були історії «жіночої» половини книги, які дали відповіді на цікаві, водночас слизькуваті запитання, котрі я задавала собі (представниці творчої професії, «без місяця» випускниці бакалаврату філософського факультету).
Ірена Карпа, Мар’яна Садовська розповіли про те, що не варто боятися бути письменницею та музикантом, і водночас мамою – все вийде. Катерина Ботанова звернула увагу на те, що у працівників творчого класу, так само є батьки, яких їм треба підтримувати, є діти, для яких варто робити лаунж зону на заходах, учасниками яких є ті ж творчі особистості. Взагалі, «цій творчій особистості» в Україні, доводиться не тільки творити, а й виконувати функції держави (яка не підтримує ні творчу особистість, ні його батьків і дітей, ні сферу, в якій вона працює), бути універсальним бійцем.
Ольга Герасим’юк поділилися досвідом емоцій. Дійсно, в культурі ми створюємо продукт, який зачіпляє емоційну сферу аудиторі – інколи зворотні емоції підтримують митця, а інколи й можуть посприяти його фізичній хворобі, тож варто бути з цим обережним. Наталка Сняданко говорила про те, як важливо жити у злагоді із собою, і скільки над цим дійсно треба працювати – щодня. Лариса Денисенко не розкрила «всіх карт», проте своєю історією показала, як напрацьовуючи око та зовнішні радари, варто вчитися зчитувати життя, адже воно є найпрекраснішою сировиною для творчості, у її випадку – письменницькій.
Не менш важливими були розповіді Івана Леньо: про те, що навіть творчій особистості із 15-ти річною кар’єрою та ім’ям, інколи доводиться починати спочатку. Юрій Макаров та Андрій Куликов поділилися досвідом «зміни держав», та систем, їх впливу на кар’єру митця. Юрій Андрухович розповів про службу в армії, яка є випробовуванням для людини, проте саме там він і почав писати. Сергій Лещенко зачепив питання журналістської етики та небезпеки професії.
За всіма героями книги стоїть слава, успіх, водночас титанічна праця, яка не може не надихати. Я радила б читати цю книгу всім у часи кризи та питанні вибору «бути чи не бути?».
«Історії талановитих людей» – стануть вашою панацеєю та службою підтримки, пігулкою позитиву. Я впевнена, що у світі є чимало людей, які переживають унікальні досвіди, і не завжди встигають ними поділитися, таких людей варто «ловити», питати, записувати, і переказувати. Такою «рибалкою» стала Ірина Славінська й вона обіцяла продовження, тож на нього й чекаємо, а поки в нас уже є одинадцять історій талановитих людей.
Ольга Гончар
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/36034/
| Усього коментарів: 0 | |
