Не сприймайте мій плач за слабкість.
Просто, я була довго сильна
І терпіла... Зламались крила...
Виявляється, я не всесильна.

Не дивіться з тугою в очі,
Не шкодуйте мене, як дитину,
І не смійтесь єхидно в спину...
Ще зашвидко мені в домовину.

Я відрощую знову крила.
Вчусь помаленько... але літати...
Розправляю зранену сутність,
Спонукаю серце співати.

Не сприймайте мій плач за слабкість.
В мені волі -- позаздрить й сильний.
Я незламна -- зуміла встати
Там, де падає навіть всесильний.