Сапфо — давньогрецька поетеса, представниця монодичної пісенної лірики; перша поетеса античного світу, жінка-легенда, авторка безсмертної любовної лірики, вічний символ кохання. Вірш з розмаїтістю метру за ім'ям Сапфо отримав назву «сапфічної строфи». Страбон називав її дивом, Сократ — любовною наставницею, а Платон — десятою музою; великий Солон говорив, що він не хотів би померти, не вивчивши вірші поетки напам’ять, ще цілі століття після її смерті портрет Сапфо карбували на монетах.

Аналіз поезій «Барвношатна владарка, Афродіто...», «До богів подібний…», «Жереб мені випав такий…»

 

Урок Н.Ковальчук



 Енциклопедія. Сапфо.




 Гаркуша З.М. Сапфо. 



 Відеоурок В.Мухіна
 

 Шалева Н. Унікальна поезія кохання Сапфо 



 Rolf Løvland Гимн Афродите 


 

---

  Давньогрецька лірика та її особливості

 

 Давньогрецька лірика. Таблиці 

 Лірика Давньої Греції

 

 Тіртей "Добре вмирати тому..." Допомога учню