За словами літератора Патріка Модіано, він навіть не міг припустити, що нагорода дістанеться саме йому.
Французький письменник Патрік Модіано, якого довго не могли знайти, щоб привітати, назвав трохи нереальним і навіть дивним присудження йому Нобелівської премії з літератури за 2014 рік. Виступаючи на імпровізованій прес-конференції в паризькому видавництві “Галлімар”, що випускало всі його книги, літератор, трохи соромлячись через підвищену увагу, розповів, що хоче присвятити цю перемогу своєму онукові, який по праву народження має шведське громадянство.
“У мене є зв’язок зі Швецією. Мій онук – швед, і я присвячую цю нагороду йому, бо це його країна. Це все мені здається трохи нереальним, адже відразу в пам’яті виникають спогади дитинства – той же Камю (лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 р.), мені тоді тільки мало виповнитися 12 років, а потім і інші… Трохи нереальним мені здається і те, що мене порівнюють з людьми, якими я сам захоплювався, – повідав Патрік Модіано.
За словами автора, дізнавшись про присудження йому Нобелівської премії, він “згадав про всіх, з ким був знайомий і хто був набагато старший”.
“Їм би це здалося трохи дивним, очевидно… Очевидно, ми не помічаємо, як самі старіємо”, – зауважив Модіано.
Як визнав літератор, новина застала його зненацька – він прогулювався по місту, і навіть подумати не міг, що Нобелівська премія дістанеться саме йому.
“Я йшов вулицею, був трохи здивований. Це було несподівано, я такого не припускав”, – запевнив письменник, зазначивши, що не встиг розібратися, з яким формулюванням Нобелівський комітет вирішив вручити йому почесну нагороду.
“Хотілося б дізнатися, як вони пояснили цей вибір, мені не терпиться подивитися, з яких причин вони мене обрали”, – додав Патрік Модіано.

Про присудження Патріку Модіано Нобелівської премії з літератури 2014 9 жовтня оголосив постійний секретар Шведської академії Петер Енглунд. Французький літератор удостоєний нагороди “за мистецтво пам’яті, яким він пробудив найнезбагненніші людські долі й розкрив світ окупації”, йдеться в супровідному листі Нобелівського комітету. Модіано став 15-м в історії французом – лауреатом цієї премії.

10 фактів про Нобелівського лауреата, або Хто такий Патрік Модіано
1. Мондіано народився 30 липня 1945 року у Франції у сім'ї евреїв-сефардів італійського походження. Його батько Альберт вижив у роки окупації, бо мав фальшиві документи і був ділком чорного ринку, заробляючи великі гроші на оборудках з нацистами.
Цей факт настільки вразив письменника, що він присвятив боротьбі зі спогадами про батька декілька романів.

2. Українською перекладено три найважливіші романи Патріка Модіано:
"Неділі в серпні" (Dimanches d'août, 1986. Журнал Всесвіт, 1989, № 2, Ярослав Коваль, Вадим Карпенко);
"Вулиця темних крамниць" (Гонкурівська премія за 1978 рік. Rue des boutiques obscures, 1978. Видавництво "Пульсари". Ганна Малець);
"Зниклий квартал" (Quartier perdu, 1985. Видавництво "Пульсари". Ганна Малець).

3. В 1974 році Патрік Модіано написав у співавторстві з французьким кінорежисером Луї Малєм сценарій фільму "Люс'єн Лякомб".
Це історія про підлітка з села, якому набридло працювати прибиральником у лікарні, і він подався за романтикою до партизан, але там його не взяли через надто юний вік. Тоді Люс'єн пішов до гітлерівців, де йому дуже зраділи.

4. У 1997 році Модіано знявся у фільмі франко-чілійського режисера-експериментатора Рауля Руїса "Генеалогія злочину" (Généalogies d'un crime). Письменник з'являється на 9:43 хвилині фільму під час траурної церемонії та каже, що він пише дитячі книжки: "Моя мета — пояснити філософію Паскаля для десятирічних".

5. У 1996 році разом із актрисою Катрін Деньов Модіано написав біографію її покійної сестри Франсуази Дорлеак  "Elle s’appelait Françoise".

6. У 2000 році Модіано увійшов до журі Кінофестивалю у Каннах. Це був рік, коли Золоту Пальмову Гілку отримав Ларс фон Трієр за свій фільм "Та, що танцює у пітьмі" із Бйорк у головній ролі.

7. У 24 роки Модіано вже був автором двох відомих романів. Французьке телебачення присвятило йому десятихвилинну передачу.

8. Шанси Модіано на здобуття нагороди оцінювалися букмекерами не дуже високо.
Згідно зі ставками контори "Ladbrokes", йому вдалося покращити свою позицію зі 100/1 до 10/1, але письменника випереджали японський новеліст Харукі Муракамі, кенійський поет Нгугі ва Тхіонго, білоруська журналістка Світлана Алексієвич, а також Джойс Керол Оутс, Філіп Рот та Салман Рушді.

9. Письменник отримав премію "за мистецтво пам’яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації". Але, окрім Нобеля, Модіано має ще п'ять авторитетних літературних нагород:
1968 — премія Фенеона та премія Роже Нім'є за роман "Площа Зірки"
1972 — Велика премія Французької Академії за роман "Бульварне кільце"
1978 — Гонкурівська премія за роман "Вулиця Темних Крамниць"
1984 — літературна премія князя Монакського за літературний доробок
2010 — Міжнародна премія Чино дель Дука

10. Критики називають письменника "Марселем Прустом сучасності" за його надзвичайну увагу до спогадів та зосередженості на загостреній ностальгії.

Дія більшості з його 29 романів відбувається у Парижі часів Другої Світової війни.
Досить типовий приклад — роман "Медовий місяць" (Voyage de noces, 1990). Режисер-документаліст залишає свою дружину та кар'єру і починає примарне життя на окраїні Парижу.
Його гризуть спогади про подружню пару біженців, яких він зустрів 20 років тому.

Другий характерний роман Модіано "Rue des boutiques obscures" (1978, в українському перекладі "Вулиця темних крамниць") розповідає історію слідчого Гі Ролана, який після нападу амнезії проводить розслідування, намагаючись поновити своє минуле після окупації Парижу.
Джерела: http://vsiknygy.net.ua/news/zakordonni-novyny/38435/
http://life.pravda.com.ua/person/2014/10/10/182054/