У тридев’ятому царстві, а якщо точніше – у казковій країні Юналії, а якщо ще точніше – у країні, яку ми з вами дуже добре знаємо, змінилося державне керівництво. Саме по собі це не викликало особливих емоцій – мешканцям країни до криміналу при владі не звикати. Але влада посміла зазіхнути на святе – на вільний творчий простір, і новий міністр культури видав указ: віднині творити можна лише на чітко визначені державою теми. Під заборону потрапило ледь не усе – від національних мотивів до «авангарду, модернізму, постмодернізму, оце ще… ню… та іншого непотребу». Обурені божевільною політикою митці найрізноманітнішої масті: від волохатих рокерів до мирних членів Спілки художників, беруть в облогу дах хмарочосу у центрі міста і загрожують скоїти масове самогубство, якщо ситуація не зміниться – так починається повість Валентина Терлецького «Хмарочос». Чи прислухається влада до протестувальників? Не буду казати, щоб не порушувати інтригу.
Книжка молодого письменника та літературного критика, нагородженого відзнакою «Золоте перо» конкурсу «Коронація слова», незважаючи на певні недоліки, заслуговує на те, щоб її прочитали. Для людини з розумом та ще й з активною громадянською позицією, анотація повісті виглядає більш ніж привабливо. «Хмарочос» – це смілива сатира, яка хоч і не дотягує до антиутопії, втім одразу «бере» читача своєю злободенністю та актуальністю.
Поклавши руку на серце, можу сказати: років десять тому, коли я навчалася у старших класах школи, «Хмарочос» привів би мене у стан неймовірного захвату. Адже у цей бунтівний вік оточуючий світ видається саме таким, яким описує його Терлецький. Хтозна, можливо саме цього – підліткової злості, чесності та безкомпромісності – нам не вистачає для того, щоб замість постійних нарікань на життя насмілитися ступити на дах котрогось з хмарочосів, і вистояти там до кінця?
Щоб завершити на оптимістичній ноті, хочеться сказати: незважаючи ні на що, добре, що ми маємо таких авторів як Валентин Терлецький. Головна заслуга автора – його щирість, занепокоєність та небайдужість до всього, що діється навколо. Тож якщо це не байдуже і вам – «Хмарочос» знайде у вашій особі свого відданого читача
Ольга Герасименко
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/26692/