Світ літератури
Перекладач

Меню сайту

Категорії

Мої сайти
Русский язык в укр.школе. Сайт Химинец А.А.

Літера. Блог Химинець А.А.

О.Духнович - будитель Закарпаття

Опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 1250

Кнопка сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Життя сайту

Сайт відвідали
lyudok2001
nataliyagrobova2
Настюха
irastrilhuk
rusichka030609
школа1136
martunovaol9
vaskovska06
martadmitrv
dww
Гість ,

К-сть матеріалів
Новини: 159
Файли: 556
Методика: 163
Записник: 133
Відео: 340
Сайти: 184
Фото: 107
Коментарі: 116

Відзнака


Візитка сайту » Літературні новини» Архів новин» 2013 » Лютий » 19 » Дон Кіхот: життя поза текстом

21:31
Дон Кіхот: життя поза текстом

Автор монографії «Дон Кіхот: роман – міф – товар» Олександр Пронкевич сумнівається у коректності вживання терміну «сервантесознавство» в українському контексті. Цей напрям, мовляв, у нас недостатньо представлений кількісно і якісно. Втім, найновіша книжка миколаївського дослідника цілком здатна змінити ситуацію й стати етапною в історії вітчизняної іспаністики.

Олександр Пронкевич пробує прослідкувати еволюцію образу Дона Кіхота протягом кількох століть: від персонажа роману Сервантеса до національного символу та героя масової культури. Матеріал охоплено величезний, адже автор не обмежився літературними та філософськими текстами, а залучив ще й візуальні втілення образу в графіці, живописі, кінематографі, мультиплікації тощо. Читач, отже, може дізнатися багато нового суто на фактологічному рівні й навіть загубитися в численних прикладах та ілюстраціях: місцями дослідження перетворюється на інформативний каталог.

Для іспанців Дон Кіхот є втіленням національного характеру. Видання роману Мігеля Сервантеса продане величезними накладами і присутнє майже в кожному домі – як у нас Шевченків «Кобзар». І цілком можливо, що, як і «Кобзаря», його майже і не читають. Втім, для того, щоб знати історію головного героя, читати експериментальний за формою роман зовсім необов’язково: масова культура давно все розтиражувала і розказала в адаптованому вигляді. Дон Кіхот та Санчо Панса – одні із небагатьох впізнаваних за зовнішнім виглядом героїв. Навіть той, хто погано пам’ятає сюжет, одразу ж ідентифікує зображених на монеті чи марці персонажів. Власне, часто від сервантесівського образу залишається лише зовнішність та ім’я. Дон Кіхот разом із Пансою, Дульсинеєю та Росинантом став гарно продаваним брендом – і в мультиках, фільмах та коміксах пережив значно більше пригод, ніж міг передбачити його творець (зацікавлених заохочуємо переглянути четвертий розділ монографії, де йдеться про реалізацію образу саме в цих сферах візуального мистецтва).

Неабияку роль у популяризації образу відіграли, як не дивно, інтелектуали, які використовували цей міф для ілюстрації власних поглядів. У добу модернізму Асорін, Унамуно, Ортега-і-Гассет називали саме Дона Кіхота втіленням іспанського національного характеру: залежно від глобальних намірів інтерпретатора, той поставав то експресивним невдахою, то романтичним надгероєм, а Сервантес, відповідно, генієм, який зумів реалізувати у романі квінтесенцію рис свого народу (детальному розгляду цього процесу присвячено другий із чотирьох розділів монографії.) Російських діячів культури, від письменників Тургенєва, Достоєвського та Платонова до режисерів Євгена Карелова та Андрія Тарковського, теж приваблював трагізм Лицаря Сумного Образу. Саме завдяки публічним інтелектуалам Дон Кіхот отримав власне життя, переставши бути лише «хитромудрим ідальго Доном Кіхотом із Ламанчі» – і це був перший крок на шляху до… скажімо, відомого мультсеріалу «Дон Койот і Санчо Панда». Зауважимо, що Олександр Пронкевич аналізує міф донкіхотства лише в іспанській, російській та українській літературах, тоді як національна представленість образу у візуальних мистецтвах усе ж дещо ширша. Дослідник пояснює залучення саме російського матеріалу як такого, що найкраще допомагає зрозуміти українську рецепцію; у цьому випадку доводиться вірити на слово.

"Дон Кіхот” у масовій культурі. Один із мультиків "за мотивами”. З сайту asepulveda.com

Утім, експлуатація зазначеного образу українськими письменниками та ідеологами не аж така масштабна. Олександр Пронкевич наводить небагато прикладів із літератури: Яновський, Хвильовий, Куліш… Донкіхотство Малахія Стаканчика – це гарно, але наведені приклади алюзій на персонажа і текст Сервантеса свідчать лише про те, що образ Дона Кіхота не став знаковим для української літератури аж так, щоб відбитися в тексті, рівному за резонансом «Камінному господарю» Лесі Українки чи «Мойсею» Івана Франка. Втім, це не заперечує факту, що іспанський роман у нас читали і знали, попри те, що повноцінні переклади з’явилися тільки наприкінці ХХ століття. Згадані автором монографії есе Дмитра Донцова і Юрія Шереха, де образи Санчі та Кіхота інтерпретуються крізь призму українського національного характеру, свідчать саме про широку популярність цих персонажів серед адресатів статей. І тут постає питання: що ми вважаємо представленістю в українському контексті? Чи беремо до уваги якість і міру реалізації? Чи справді сучасна література не звертається до образу Дона Кіхота й українське донкіхотство нині представлене на рівні меню кафешок та політичних оглядів – а чи донкіхотство закінчується після МУРу? Якщо розуміти масовий образ Кіхота та Панси якнайширше, то якою мірою схожі на них, наприклад, худий і товстий персонажі пригодницьких романів Макса Кідрука «Навіжені в Перу» та «Навіжені в Мексиці»?..

…Американський професор Набоков на початку першої лекції про Дона Кіхота порвав перед студентами книжку Сервантеса, символічно знищивши тисячі попередніх прочитань. Український професор Пронкевич зібрав і систематизував різноманітні інтерпретації та реалізації донкіхотського дискурсу для того, щоб окреслити вектори пошуків для майбутніх дослідників. У даному контексті книжка Володимира Набокова «Лекції про Дон Кіхота» могла би бути цікавою хіба як об’єкт дослідження (який сенс полемізувати із Набоковим як літературознавцем?), але у бібліографії її немає. Зрештою, монографія «Дон Кіхот: роман – міф – товар» важлива не мірою повноти чи вичерпаності матеріалу. Її значення – у факті наявності. Нарешті після досліджень про Дона Жуана, Робінзона та ін. ми отримали книжку про Дон Кіхота, якраз у час між чотирьохсотими річницями з часу написання першої і другої частин найвідомішого пародійного роману в світі.

Джерело: http://litakcent.com/2012/06/22/don-kihot-zhyttja-poza-tekstom/

Переглядів: 730 | Додав: adriana | Теги: іспанська література, пронкевич, критика, дон кіхот | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Поділіться

Форма входу

Пошук

Нове на сайті
Аналіз віршів Т.С.Еліота
Т.С.Еліот. Допомога учню
Аналіз віршів Ф.Г.Лорки
Ф.Г.Лорка. Допомога учню
Вірші Г.Аполлінера. Допомога учню
Выбор приложений к уроку на основе таксономии Блума
«Від життєпису письменника до захоплення літературою…»
Світова література. Програма для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
Т.С.Еліот. Світові генії
Ф.Г.Лорка. Світові генії
Володимир Винниченко: за завісою інтимного
Як визначити віршовий розмір. Музичні поради

Новини освіти

Facebook
Адріана Химинець

Створіть Свою Візитку

Спілкуйся рідною!

Архів записів

Антивірус

При копіюванні, використанні та цитуванні матеріалів посилання на сайт є обов'язковим © Світ літератури Химинець А.А. 2012-2017
%
 З думкою про учня... Портал для учителей Самопознание – Путь Домой Каталог україномовних сайтів Освітній портал Учительский портал Учительський журнал Яндекс.Метрика Анализ веб сайтов Рейтинг@Mail.ru UkrNET - поисково-информационный ресурс
Никнейм Світ літератури (сайт Адріани Арпадівни Химинець) зарегистрирован!