Світ літератури
Перекладач

Меню сайту

Категорії

Мої сайти
Русский язык в укр.школе. Сайт Химинец А.А.

Літера. Блог Химинець А.А.

О.Духнович - будитель Закарпаття

Опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 1268

Кнопка сайту

Статистика

Онлайн всього: 20
Гостей: 20
Користувачів: 0

Життя сайту

Сайт відвідали
annalove7
skurasevichs
jyliasur
кротиха
alyonka2700
rosaliah
anyutayareskovskaya
anna26031987
kimkim
myhajlo
Гість ,

К-сть матеріалів
Новини: 159
Файли: 563
Методика: 163
Записник: 133
Відео: 346
Сайти: 185
Фото: 107
Коментарі: 117

Відзнака


Візитка сайту » Літературні новини» Архів новин» 2013 » Лютий » 19 » Карта скарбів Оксани Забужко

21:05
Карта скарбів Оксани Забужко

Оксана Забужко не потребує зайвих рекомендацій, тому напишу одразу: вийшла її нова книжка есеїстики, що зветься «З мапи книг і людей». Я певна, читачі пам’ятають щонайменше дві збірки есеїв пані Оксани: «Хроніки від Фортінбраса», де, власне, більше науки, ніж публіцистики, й мінімум особистого, – і «Let My People Go»,  поєднання різних публіцистичних жанрів на тему подій листопада-грудня в Києві 2004 року. У новій же книжці багато приватного, інтимного, як слушно сказано в анотації. Тексти формують чотири частини: «Читати», «Писати», «Бачити», «Жити», – в яких авторка ділиться відповідним досвідом

Як завжди, Забужко глибоко й цікаво аналізує ті чи інші явища й пише про це емоційно, щиро, щоб розворушити читача, не залишити його байдужим. Гортає знакові для себе книжки, трохи розкриває власні «таємниці творчості», згадує непроминальні вистави й фільми, зрештою, подає живі портрети непересічних людей, серед яких — Юрій Шевельов, Соломія Павличко, Юрко Покальчук…. Усі есеї пройняті людино- і книголюбством, гуманістичним і гуманітарним пафосом.

«З мапи книг і людей» можна порівняти зі збіркою есеїв Івана Андрусяка «Дуби і леви», де також можна знайти письменницькі спостереження й рефлексії, інтраісторію, улюблених авторів, роздуми над прочитаним тощо. Це, на перший погляд, доволі-таки хаотичний комплект, але Андрусякові історії об’єднує рух думки оповідача – від особистого до загального, від приватного до суспільного. Натомість у Забужко все переплетено, ще й подекуди переставлено місцями, як у композиційно складному художньому тексті, й тому, на мій погляд, її есеї живіші, їх цікавіше читати (ще й постійно тренувати пам’ять і увагу, зважаючи на фірмовий синтаксис О.Забужко). Аналізуючи твір мистецтва чи міркуючи над певною проблемою, авторка ніколи не ігнорує контексту – а це, ні багато ні мало, життя в усіх його проявах. Тим-то, перш ніж читати Калинця, підіть на Андріївський узвіз до майстрині з дзвіночками; щоб осягнути трагічний пафос «Меланхолії» Ларса фон Трієра – подумайте про Чорнобиль; щоб зрозуміти специфіку жанрових форм радянської літератури – пригадайте «совкові» реалії. І так з усім.

Забужко дуже болить, що українці не знають (та й не вельми прагнуть знати, що найприкріше) власної культури й історії. Тому вона, як надчутливий пристрій, вишукує культурні скарби, що лежать просто під ногами, й голосно сповіщає про чергову знахідку. Авторка невтомно працює над цим, не полишаючи своєї «освітянської» настанови – треба зауважити, не нав’язливої, не з позиції «вищий – нижчому» і, зрозуміло, без претензій на «рупор істини». Уникнути повчальності допомагають повага до читача як рівноправного учасника діалогу (полілогу?) та емоційна щирість інтонації, «людина-до-людини», яку високо цінує сама ж Оксана Стефанівна, повсякчас на цьому наголошуючи. Впевненою рукою письменниця проводить зв’язки між позірно далекими явищами, з’єднуючи точки на мапі, – й вимальовується певна система, потроху складається «пазл». Читач із подивом і захватом спостерігає за процесом, позаяк іноді Забужко так захоплюється, що керується ледь не самою інтуїцією. Жага бавитися в інтелектуальну гру зростає, і червоних хрестиків – книг і людей – на карті скарбів стає дедалі більше. Виглядає, ніби пані Оксана хоче передати читачеві інтелектуальну естафету, заохотити його «копати», помічати, розгадувати… Справді, після прочитання  «Мапи» дещо по-іншому дивишся на давно, здавалося б, знайомі речі, їх кортить прочитати чи подивитися  ще раз. А дещо взагалі відкриваєш для себе вперше – і знайдений скарб, коли піднімається віко пишно оздобленої скрині, приголомшує.

Есеїстичний жанр передбачає суб’єктивність думки. Ні, я не бавлюся в Капітана Очевидність, я лише хочу нагадати це обуреним користувачам соцмереж, які стали на захист бідолашного ведмежати з радянського мультфільму, якого образила упереджена й зла Забужко. Знову-таки, боюся зажити слави Кепа, але в кожного свої травми, «пунктики» й болючі місця. Якщо береш до рук не перший текст певного письменника, більш-менш знаєш, чого можна сподіватися. Навіщо ж зчиняти такий галас? Але найдужче потішили інші нападки: мовляв, «З мапи книг і людей» – наскрізь егоцентрична книжка. Шановні, покажіть мені автора, який не пише про себе, й можете закидати цю рецензію камінням. :) Дозволю собі зробити одне порівняння. «З мапи книг і людей» – збірка текстів, написаних у різний час для періодичних видань, як передмови до книжок абощо, і, хочу зауважити, всі вони якісно відрізняються від популярних нині колонок, якими захопилися українські автори. Типова колонка передбачає змалювання певної події чи явища кількома влучними штрихами і такими ж штрихами окреслену реакцію письменницького сусіда чи знайомого – простої людини «з народу», як правило. Далі йде узагальнення всеукраїнського / загальнолюдського / космічного масштабу (потрібне підкреслити). Правду кажучи, даний жанр дуже нагадує стандартний «трьоп за жизнь», тільки в гарній упаковці. Читач не побачить там гуманістичного пафосу, як у Забужко, бо люди, про яких ідеться в колонках, лише тим цінні, що з них «роблять літературу». Не знаю, як вам, а мені значно більш імпонує і стиль, й інтелектуальність, і людинолюбство Оксани Забужко – хай би як егоцентрично й упереджено вона писала. Втім, кожному своє. Все одно каміння на всіх не вистачить. Зате жанрів, Богу дякувати, – хоч греблю гати.

 Джерело: http://litakcent.com/2012/11/08/karta-skarbiv/

Переглядів: 508 | Додав: adriana | Теги: література, ессеї, критика, забужко, З мапи книг і людей | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Поділіться

Форма входу

Пошук

Нове на сайті
В.Винниченко "Федько халамидник". Допомога учню
В. Винниченко. Допомога учню
Б.Пастернак. Допомога учню
В. Маяковський. Допомога учню
А.Ахматова. Допомога учню
Выбор приложений к уроку на основе таксономии Блума
«Від життєпису письменника до захоплення літературою…»
Світова література. Програма для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
Б.Брехт. Світові генії
"Стариган із крилами" Буктрейлер
Володимир Винниченко: за завісою інтимного
Як визначити віршовий розмір. Музичні поради

Новини освіти

Facebook
Адріана Химинець

Створіть Свою Візитку

Спілкуйся рідною!

Архів записів

Антивірус

При копіюванні, використанні та цитуванні матеріалів посилання на сайт є обов'язковим © Світ літератури Химинець А.А. 2012-2017
%
 З думкою про учня... Портал для учителей Самопознание – Путь Домой Каталог україномовних сайтів Освітній портал Учительский портал Учительський журнал Яндекс.Метрика Анализ веб сайтов Рейтинг@Mail.ru UkrNET - поисково-информационный ресурс
Никнейм Світ літератури (сайт Адріани Арпадівни Химинець) зарегистрирован!