Світ літератури
Перекладач

Меню сайту

Категорії

Мої сайти
Русский язык в укр.школе. Сайт Химинец А.А.

Літера. Блог Химинець А.А.

О.Духнович - будитель Закарпаття

Опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 1309

Кнопка сайту

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Життя сайту

Сайт відвідали
lena_fedorova
ledymary777
23romaschka1960
hmarinina
vvzubko
Gal
ksena_lana
ilyakhova9
anastasiya_serova_1998
shvets0
Гість ,

К-сть матеріалів
Новини: 160
Файли: 573
Методика: 163
Записник: 135
Відео: 355
Сайти: 189
Фото: 107
Коментарі: 117

Відзнака


Візитка сайту » Літературні новини» Архів новин» 2013 » Лютий » 19 » Енн із-під зеленої палітурки

21:13
Енн із-під зеленої палітурки

Існує низка знакових дитячих книг, написаних достатньо давно, щоб уже стати класичними, і досить талановито, щоб досі привертати увагу дітей. Велетенська кількість добрих, людяних, чемно-слухняних, побожних і нудних творів загубилися в безвісті, але інші — живуть і тішать дітей, покоління за поколінням. Однією з найпопулярніших авторок др. пол. ХІХ ст. і поч. ХХ ст. стала Люсі Мод Монтґомері з книгою «Енн із Зелених Дахів».

Щоб правильно читати цю книгу, потрібно знати реалії того часу, до того ж, не тільки літературні. Приміром, заклик розвивати в дітей «уяву» на той час міг здатися більш ніж революційним. Однак не треба забувати, що в 1908 році, коли вийшла «Енн із Зелених Дахів», вже мало не півстоліття були популярні такі книги, як «Що зробила Кейті» Сьюзен Кулідж, 1872 р. (в українському перекладі «Невгамовна Кейті»), «Маленькі жінки» Луїзи Мей-Елькотт, 1868 р. А ще саме в цей час творила неперевершена Едіт Несбіт. А дивовижна історія Елеонор Портер «Поліанна», як мінімум, не гірша за книгу Монтґомері, вийшла друком за якихось п’ять років після Енн. А ще ж невдовзі з’явився такий монстр, як Блайтон, яка зруйнувала решту стереотипів, узагалі перевернувши дитячу літератури з ніг (або з голови) на ноги (або на голову). Тут треба додати, що дія повісті «Енн із Зелених Дахів», очевидно, відбувається років на двадцять раніше, адже в книзі авторка використовує власні дитячі враження.

Але, звичайно, для читачів, а надто для дітей, яким насамперед адресовано книгу, це не так важливо. Мила й добра історія попри все залишається цікавою. Ідеться в ній про кумедну маленьку дівчинку, яка потроху росте, іде до школи, фантазує та потрапляє в різні халепи. Ідея про важливість «уяви» для дитини — наріжний камінь твору. Енн, якій у житті не дуже щастить, навчилася нафантазовувати собі щось хороше. Коли тітка Марілла шиє їй негарні сукні, дівчинка тільки й каже: «Я уявлятиму, що вони мені до душі». Це нагадує ідею Поліанни радіти з усього, що відбувається довкола (книгу Елеонор Портер було видруковано пізніше за «Енн», проте українською вона вийшла давніше). Цей modus operandі тодішніх літературних дівчат поступово витісняє, хоча й не повністю, мрія «бути хорошою» (дослівно), що супроводжує кожну літературну дівчинку з ХІХ ст. (про це мріяли і «маленькі жінки», і «невгамовна Кейті»). Це взагалі цікава тенденція в дитячій літературі — за останні два століття шальки терезів схилилися від «бути хорошою» до «мати уяву», та ще й як! Як тут не згадати іншу сирітку — Трейсі Бікер сучасної англійки Джаклін Вілсон! Загалом, вона дуже подібна до Енн і за долею, і за вдачею. Ось тільки — зовсім не прагне бути хорошою, а якраз навпаки (завдяки цьому теж досягнуто певного виховного ефекту, але це — предмет іншої розмови). Що ж до Енн, то в неї досить гармонійно поєднана «хорошість» і «збитошництво», нічого не занадто і всього в міру.

Є в цій книзі й школа, у якій учні різного віку навчаються в одній класній кімнаті, як у часи Шевченка, де на всіх — один учитель. Щкола, в якій найбільшою карою для дівчинки стає сісти за одну парту з хлопцем (о Боже, з хлопцем!), а школярі організовують концерт, щоб назбирати грошей на прапор для щогли біля школи. Звісно, стосунки в школі, що є предметом багатьох підліткових книг молодших авторів, у «Енн із Зелених Дахів» окреслені надто поверхово, але це ж не шкільна повість! З усієї гамми шкільних проблем та халеп залишилася хіба що конкуренція за оцінки, дружба або недружба разом із кимось проти когось та ставлення дівчат до хлопців і навпаки. Втім, усе це досить мило й весело.

Світ Ейвонлі страшенно цікавий сам по собі, ізольований, хіба що динозаврами не заселений, як у Дойла, нагадує українські села, де всі одне одного знають, але чомусь виглядає значно щасливішим. Перекладачка (Анна Вовченко) не даремно, як мені здається, вирішила називати героїв не містерами, місіс та міс, а панами, панями й паннами, тим самим ніби наближаючи їхню реальність до нашої. Цікаво було би уявити, що то все відбувалося наприкінці ХІХ ст. десь на наших теренах. До речі, за часом дещо наближене часово до цієї повісті може бути хіба що «Інститутка» Марка Вовчка (1861) та «Царівна» Ольги Кобилянської (1895). Творча особистість дівчинки й дівчини з «Царівни» навіть трохи подібна на Енн. Однак, мабуть, наші «аналоги» було написано з іншою метою, бо, на відміну від життєрадісної Енн, вітчизняні дівчата чомусь завжди і живуть бідніше, і страждають більше.

Окремо хочеться зупинитися на перекладі, який зробила Анна Вовченко за редакцією Анатолія Івченка. Чудовий переклад складного тексту — враження читача, знайомого з оригіналом.

Ця ж книга, водночас, стала також найуспішнішою, що було в ті часи не рідкістю — згадаймо ту саме Кулідж із Кейті. Подальші історії про Енн розкрили перед читачем усю палітру дорослішання, кохання, материнства, ревнощів, виховання дітей і старіння. У той час кожну нову книгу Люсі Мод читачі зустрічали із захватом, а в багатьох країнах світу восьмикнижжя про Енн досі в списку улюблених дівчачих книг.  До речі, це вже друга книга пані Монтґомері на українському ринку. Першою була «Емілі з Місячного Серпа» від «Свічада», яка теж – сюрприз, сюрприз! – оповідає про сирітку. Цю книгу мені ще належить прочитати. Видавництво «Урбіно» задекларувало намір видати «сагу про Енн» повністю. Важко сказати, наскільки український читач сприйме дорослу Енн, яка апелює до вже зрілих жінок, а не дівчат-підлітків. Можливо, навіть, це виявиться тим, чого бракує сучасним дівчаткам. Особисто я ставлюся до такого штибу «продовжень» обережно. Проте — час покаже. Залишається лише побажати їм наснаги і… придбати першу книгу серії.

 Джерело: http://litakcent.com/2013/01/09/enn-iz-pid-zelenoji-paliturky/

Переглядів: 1518 | Додав: adriana | Теги: Люсі Мод Монтґомері, дитяча література, критика, Енн із Зелених Дахів | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Поділіться

Форма входу

Пошук

Нове на сайті
Е.М.Хемінгуей. Презентація
Ґ. Ґ.Маркес "Сто років самотності". Анкета твору
Е.Хемінгуей "Старий і море". Текст твору
Е.Хемінгуей "Старий і море". Допомога учню
Ернест Міллер Хемінгуей. Допомога учню
Выбор приложений к уроку на основе таксономии Блума
«Від життєпису письменника до захоплення літературою…»
Світова література. Програма для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
"Старий і море". Буктрейлер
"Старик и Море". Худ.фильм
Маяковский от А до Я
Письма Шерлоку Холмсу

Новини освіти

Facebook
Адріана Химинець

Створіть Свою Візитку

Спілкуйся рідною!

Архів записів

Антивірус

При копіюванні, використанні та цитуванні матеріалів посилання на сайт є обов'язковим © Світ літератури Химинець А.А. 2012-2017
%
 З думкою про учня... Портал для учителей Самопознание – Путь Домой Каталог україномовних сайтів Освітній портал Учительский портал Учительський журнал Яндекс.Метрика Анализ веб сайтов Рейтинг@Mail.ru UkrNET - поисково-информационный ресурс
Никнейм Світ літератури (сайт Адріани Арпадівни Химинець) зарегистрирован!