Поетичний вернісаж [59] |
Цікаво знати [52] |
Мудрість притч [27] |
Осінні квіти ще цвітуть серед долин, Ще ясен під вікном шумить зелений, Та ген од снігових од білих верховин Холодний світ зими пливе до мене. Ще в моїм серці сяє день ясний, Та темний чуб вже сивина укрила, Неначе буйний ряст зеленої весни Зимова паморозь нараз прибила. ... Читати далі |
В сто образов я облекаю любовь В сто образов я облекаю любовь, Сто раз тебя вижу другой; Ты остров, и страсть омывает моя Тебя сумасшедшей рекой. ... Читати далі |
Останній листок ... Згадуючи новелу О'Генрі Скажений осінній вітер, Завивав в обіймах плюща, Зриваючи листя сердито, Зі старого чіпкого куща. ... Читати далі |
Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль. Свічки горіли кволо. Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. ... Читати далі |
Усе змінилось. Люди і часи. Двадцятий вік уже за перелазом. Глобальне людство хоче ковбаси , а вже вона з нуклідами і сказом. ... Читати далі |
Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. ... Читати далі |
Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні. ... Читати далі |
І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні і віра – у наївності на грані. ... Читати далі |
Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! ... Читати далі |
Ми хочем тиші, хочем храмів. Ми хочем музики й садів. А всі залежимо від хамів, від хрунів, хряків і вождів. ... Читати далі |
Я егоїстка? Мабуть, ви праві. І я, бувало, думала про себе. Тримає час гріхи мої нові, Коли старі ще відмолити треба. ... Читати далі |
І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. ... Читати далі |
Там за вiками за гiрким туманом, Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг, Була Любов єдиним талiсманом, А талiсман той звався оберiг. ... Читати далі |
Помилуй, Боже, наше поколенье! Оборони — чем хуже мы иных? Мы жили в страхе, муке, в отдаленье От жён своих, детей и стен родных. Нас, непонятно почему, карали. Мы жили … Нет, скорее, умирали. ... Читати далі |
Стендаль червоно-чорний, І вдумливий Бальзак, І Діккенс пишномовний, І вишуканий Уайльд. Толстой глибинно-мудрий, Прискіпливий Флобер. ... Читати далі |
Всесвітньої літератури сторінками Проходить кожна мить життя героїв: І історичних постатей, прославлених віками В науці, у політиці, на полі бою. ... Читати далі |
Я раздаю свои мечты, Как тополь золотые листья. В них фальши нет и суеты, И прописных каких-то истин. ... Читати далі |
Я не стыжусь прослыть сентиментальной, Грущу всегда от музыки печальной, От пошлости частенько морщу нос, Люблю безумно запах свежих роз, И тишина мне кажется хрустальной... ... Читати далі |
Богат не тот, кто всё имеет И получает всё сполна. Лишь тот богат, кто не стареет Душой и сердцем никогда. ... Читати далі |
Давайте Жить, Любить и удивляться, Давайте верить, помнить и жалеть, От Счастья плакать, от Души смеяться Давайте Жить, чтоб Сердцем не стареть. ... Читати далі |