Михайло Михайлович Пришвін - російський радянський письменник, автор творів про природу, мисливських розповідей і творів для дітей.

 Народився Михайло Пришвін 4 лютого 1873 в родинному маєтку в Орловській губернії. Закінчив Ризький політехнікум з дипломом інженера-землевпорядника, до 1905 р. працював агрономом.

 Перше оповідання Пришвіна «Сашок» було опубліковане в 1906 р. За книгу подорожніх нарисів «В краю неляканих птахів» (1907) був удостоєний звання дійсного члена Імператорського географічного товариства і срібної медалі.

 За підсумками подальших подорожей Пришвіна від Скандинавії до Середньої Азії були написані книги «За чарівним колобком» «Біля стін граду невидимого», «Славні бубни» і «Чорний араб». У 1912-1914 рр.. виходить перша збірка творів Пришвіна в 3 томах.

 Під час Першої Світової війни Пришвін був військовим кореспондентом на фронті. До Жовтневої революції Пришвін спочатку поставився вороже, був арештований за викривальні статті. З 1925 р. жив в Переславлі-Заліському, написав книгу «Джерела Берендея», що стала основою більш пізньої книги «Календар природи» (1935), а з 1926 по 1937 - в Сергієвому. У 1927-1930 рр.. вийшло зібрання творів Пришвіна в семи томах з передмовою Максима Горького. У 1940 р. опублікував поему в прозі «Фацелія».

 У 1941 р. Пришвін евакуювався а, в 1943 повернувся в Москву. У 1945 р. всього за один місяць після Перемоги, написав повість-казку «Комора сонця», яка відразу ж отримала премію на конкурсі на кращу дитячу книгу. В останні роки життя Пришвін працював над підготовкою нового зібрання творів, яке вийшло в 6-ти томах, посмертно в 1956-1957 рр..

 Помер Пришвін 16 січня 1954, похований в Москві.