Багато учнів сприймають проведені в класі дискусії як можливість посперечатися, висловити свою думку без необхідності аргументувати її чи навіть уважно вислухати тих, хто дотримується протилежної думки. У той час, коли деякі вчителі приділяють більше уваги розвитку навичок ведення дискусії, інші, варіюючи способи проведення занять, намагаються допомогти учням перебороти слабкі навички ведення дискусії і невміння спілкуватися з іншими.
Одним з таких підходів і є метод структурних академічних протиріч, розроблений Джонсоном і Джонсоном. Він заснований на припущенні про те, що протиріччя (протилежні думки про предмет обговорення) при спільній роботі над ними декількох груп учнів можуть мати позитивний пізнавальний результат.
Розроблені Джонсоном і Джонсоном кроки проведення таких занять допомагають учням перейти від простого отримання інформації до вироблення аргументованих суджень про неї.
Потрібно принаймні чотири заняття для реалізації цього процесу.

• Вибрати тему, по якій підібрати матеріали, що відображають два добре документованих підходи до неї.
• Підготувати завдання, у яких поставити перед учнями проблему, спосіб її вирішення і протиріччя, що буде розглядатися на занятті.
• Застосувати структурний підхід до протиріччя, що розглядається, для того, щоб забезпечити спільну роботу декількох груп.

День 1-й. Групи з чотирьох учнів поділяються на дві пари. Кожна пара вивчає одну з двох протилежних думок про предмет обговорення і готується до захисту цієї думки. 

День 2-й. По черзі кожна з пар аргументовано викладає свою позицію іншій парі, що може робити записи і задавати питання, які стосуються незрозумілих моментів виступу.

День 3-й. Обмінявшись матеріалами і своїми записами, пари, готують короткі виступи, у яких демонструють своє розуміння позиції іншої пари.

День 4-й. Пари беруть участь у загальній дискусії, у якій намагаються знайти спільні і протилежні положення в позиціях обох пар. Сторони намагаються прийти до певного консенсусу, хоча б стосовно кроків, які треба почати для вирішення протиріч. Після цього сторони в письмовій формі фіксують свої позиції.

Химинець А.А., Тонкошкурова Л.І. Використання інтерактивних методів та прийомів як засіб формування позитивної мотивації школярів на уроках зар. літ. Ужгород: Гражда, 2010