Піраміда Блума   (таксономія Блума, «ромашка» питань)

Таксономія Блума – це ієрархічно взаємопов'язана система освітніх цілей. Кожен її рівень спрямований на формування певних навичок мислення (від простого до складного). В основі піраміди Блума лежать знання – розуміння – використання. Три вищих рівні (аналіз – синтез – оцінювання) забезпечують розвиток навичок мислення високого рівня.

Таксономія Блума. Види діяльності вчителів та учнів

Навички мислення	Зміст	Діяльність учителя	Навчальна діяльність учнів
Знання	Переказування та розпізнавання інформації	Розказує, показує, керує, вказує	Слухають, запам'ятовують, засвоюють, вивчають напам'ять, впізнають, згадують, називають; цитують, розпізнають (щось вже знайоме раніше), реєструють, відносять до певної категорії
Розуміння	Розуміння наданої інформації; переказування власними словами	Звіряє з правильним (правилом), співставляє, демонструє	Обговорюють, розпізнають, переказують, пояснюють, роблять повідомлення, демонструють приклади
Використання	Використання концепцій, ідей в нових ситуаціях	Спостерігає, звертає увагу, сприяє, допомагає, критикує	Використовують, вживають, розраховують, демонструють, інсценують, розглядають, перевіряють, ілюструють, наводять приклади, тлумачать, визначають співвідношення, складають перелік, описують в загальних рисах
Аналіз	Розбиття інформаційних даних на зв'язані між собою частини	Супроводить, наставляє, допомагає робити спроби, допомагає з джерелами інформації	Аналізують, упорядковують, систематизують, порівнюють, встановлюють зв'язки (між словами, частинами цілого), протиставляють, розрізняють, диференціюють, виділяють частини, виводять (висновки, наслідки, тощо ), впорядковують, ставлять запитання, визначають співвідношення, відокремлюють, впорядковують
Синтез	Об'єднання інформаційних даних для створення нового цілого	Розширює, оцінює, відображає, впливає	Приводять в систему, компонують, з'єднують, створюють, проектують, розробляють, придумують, конструюють, створюють (принципи, правила), об'єднують в одне ціле, укрупнюють, надають завершеного вигляду, трансформують, модифікують, підправляють, систематизують, приводять до робочого стану, перебудовують, перерозподіляють, переробляють, споруджують, використовують замість чогось, формулюють гіпотези
Оцінювання	Визначення цінності на основі критеріїв	Прояснює, вносить ясність, допускає, визнає, узгоджує, приводить до згоди	Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази, визначають (величину, цінність, користь, шкоду), віддають перевагу; роблять вибір, приводять у відповідність (вимогам, стандартам, критеріям), роблять висновки, переконують, приймають рішення, відстоюють, виправдовують (заходи, вчинки, тощо), судять, приписують (клас, ранг), стають арбітрами, передбачають, прогнозують, розподіляють місця, надають рекомендацію, підкріпляють доказами, свідчать на користь (чогось/когось)

Наприклад, можна запропонувати такі навчальні завдання відповідно до рівнів піраміди Блума (знання, розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінювання) на змістовні запитання: що таке романтизм? що таке сонет?

РОМАНТИЗМ

Знання відтворення чи впізнавання інформації	Розуміння розуміння та інтерпретація	Використання перетворення з одних умов на інші
Дайте визначення романтизму.	Поясніть, які історичні події та постаті вплинули на формування романтизму?	Розгляньте картину Е.Делакруа «Свобода на барикадах». Доведіть, що картина належить до напрямку романтизму.
Аналіз Ідентифікувати частини та встановити співвідношення	Синтез Скласти частини разом, щоб сформувати єдине ціле	Оцінювання Виявити цінності чи використати вже відомі критерії
Які риси романтизму проявилися у казці Е.Т.А.Гофмана «Крихітка Цахес»?	Як ви думаєте, чи був шанс у Цахеса стати Людиною?  Щоб ви йому порадили?	Звідки, на вашу думку, беруться Цахеси? У чому небезпека цахесів для суспільства?

СОНЕТ

Знання відтворення чи впізнавання інформації	Розуміння розуміння та інтерпретація	Використання перетворення з одних умов на інші
Дайте визначення сонету. Назвіть форми сонету	Як виник сонет? Поясніть значення слова.	Прочитати сонет Петрарки та Шекспіра. Довести, що ці твори можна віднести до жанру сонета
Аналіз Ідентифікувати частини та встановити співвідношення	Синтез Скласти частини разом, щоб сформувати єдине ціле	Оцінювання Виявити цінності чи використати вже відомі критерії
Назвіть особливості сонетів В.Шекспіра. Проаналізуйте один з них.	Складіть презентацію «Вінок шекспірівських сонетів», використовуючи полотна художників епохи Відродження	Зробіть висновок, чому поети і в наш час звертаються до жанру сонету?

Відома т.зв. «Ромашка» питань, основана на таксономії Блума.

1) Прості запитання — питання, відповідаючи на які потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. їх часто використовують при традиційних формах контролю: на заліках чи текстах, при проведенні термінологічних диктантів і т.д.

2) Уточнюючі питання: часто починаються зі слів «Отже, ти говориш, що...?», «Якщо я правильно зрозумів, то...?», «Я можу помилятися, але, здається, ви сказали про...?» Мета цих питань: надати людині можливість зворотного зв'язку щодо сказаного. Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, якої немає в повідомленні, але, яка відчутна. Дуже важливо запитувати без негативної міміки. Можна продемонструвати приклад (підняти брови, широко розкрити очі): «Ти справді думаєш, що...?»

3) Інтерпретаційні (пояснюючі) запитання. Часто починаються зі слова «Чому?». У деяких ситуаціях їх можуть сприймати негативно — як спонукання до виправдання. В інших випадках вони спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. «Чому листки на деревах восени жовтіють?» Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «переходить» у просте. Отже, цей тип питання спрацьовує тоді, коли у відповіді є елемент самостійності.

4) Творчі запитання. Якщо в запитанні є частка «б», елемент умовності, прогнозу, ми називаємо його творчим

5) Оцінюючі запитання. Ці запитання спрямовані на з'ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому щось добре, а щось погано?», «Чим один урок відрізняється від іншого?»

6) Практичні запитання. Якщо запитання спрямоване на встановлення взаємозв'язку між теорією і практикою, ми називаємо його практичним. «А як ви повелися б на місці героя?.

Використання цієї стратегії показує, що учні різного віку (починаючи з першого класу) розуміють значення всіх типів запитань (можуть привести приклади). При використанні «Ромашки запитань» можна зберегти візуальне оформлення. Дітям подобається формувати питання з будь-якої теми, записуючи їх на пелюстки. Працюючи з учнями старшого віку, можна залишити саму класифікацію, тоді завдання буде виглядати таким чином: «Перед тим, як читати текст про кактуси, самостійно сформулюйте по одному практичному і одному оціночному питанню. Можливо, текст допоможе нам на них відповісти».

Завдяки запитанням, ми можемо навчитися краще розбиратися в ситуації і дивитися на неї під різними кутами бачення.

Прості запитання:

-     Що ми дізналися про життя Грегора Замзи до перевтілення?

-     Що ми знаємо про його родину?

Уточнюючі запитання:

-     Отже, ви стверджуєте, що життя Грегора Замзи – це життя самотньої людини, яка не має  особистого щастя, не відчуває задоволення від роботи, яка потрапила в якесь замкнене коло?

-     Ви вважаєте, що відчуження відбулося значно раніше перевтілення?

Інтерпретаційне (пояснююче) запитання:

-     Чому відбулося перетворення Г.Замзи на комаху?

Творчі запитання:

-     Як ви гадаєте, коли Грегор стає більше особистістю: до перевтілення чи після?

-     При якій умові комаха знову могла б стати людиною?

-     Що могло би допомогти людині знайти гармонію зі світом, жити, стати щасливою?

Оцінюючі запитання:

-     Чи потрібно було пройти через такий жах, щоб усвідомити головне?

Практичні запитання:

-     Які для себе висновки зробили?

-     Що усвідомили для свого подальшого життя?

За І.Хроменко

Додаткові матеріали з теми

http://pedsovet.su/metodika/priemy/5669_kak_nauchit_detey_stavit_voprosy
«Ромашка вопросов», или «Ромашка Блума» (по имени американского психолога и педагога Бенджамина Блума)

Шесть лепестков — шесть типов вопросов

• Простые вопросы. Вопросы, ответами на которые будут какие-либо факты.
• Уточняющие вопросы. Обычно начинаются со слов: «То есть ты говоришь, что…?», «Если я правильно понял, то …?». Обычно задаются, чтобы уточнить подразумевающую информацию, но не названную по каким-то причинам.
• Интерпретационные (объясняющие) вопросы. Обычно начинаются со слова «Почему?». В некоторых ситуациях (об этом говорилось выше) они могут восприниматься негативно — как принуждение к оправданию. В других случаях они направлены на установление причинно-следственных связей. «Почему листья на деревьях осенью желтеют?». Если ответ на этот вопрос известен, он из интерпретационного «превращается» в простой.
• Творческие вопросы. Обычно с частицей «бы». Как изменился бы мир, если бы все ледники растаяли? Что бы ты сделал, если бы прилетел на Марс?
• Оценочные вопросы. Нужны для выяснения оценочных критериев каких-либо событий. Почему умным быть лучше? Почему знание языков ценится высоко?
• Практические вопросы. Если речь идет о связи теории и практики. Как посадить семена цветов? Как работает пылесос?

Учащиеся абсолютно всех возрастов, начиная с первоклассников, понимают значение всех типов вопросов. В любом возрасте дети могут привести свои примеры по каждому типу вопросов. Учащиеся любят такого рода занятия, похожие на игру, а игровая деятельность в процессе обучения является движущим фактором в познании